Суббота, Сентябрь 22, 2018
  • USD 26.25 | 26.50
  • EUR 30.50 | 31.00
  • RUR 0.41 | 0.43

Россия готовит новый плацдарм для наступления на Украину: что делать

Российские пограничники продолжают задерживать украинские торговые суда, пользуясь Соглашением о сотрудничестве в Азовском море и Керченском проливе 2003 года, которое позволяет обоим странам осматривать проходящие корабли. О том, как Киеву противодействовать провокациям Кремля на Азове, пишет автор на сайте «Апостроф» , передает АНТИКОР.

Сегодня Россия пытается занять стратегические позиции в прилегающей к Черному морю акватории вокруг нашего государства. Поэтому, наряду с усилением позиции в самом Крыму (речь, например, о новейших комплексах С-400), они наращивают присутствие в море, особенно там, где нет линии разграничения. Россия очень удачно пользуется соглашением от 2003 года о совместном использовании Азовского моря. В свое время мы на Совете безопасности и обороны ставили вопрос президентам (сначала Кучме, а потом – Ющенко) относительно четкого определения границы в Азовском море.

В 2003 году, во время конфликта вокруг Тузлы, а затем в 2008 году ставился вопрос о новых сценариях конфронтации, особенно в период войны с Грузией. Четкая граница в Азовском море была чрезвычайно актуальной, этот вопрос поднимали как военные, так и дипломаты. На тот период и президент Кучма, и Ющенко не могли этого решить даже на самом высоком политическом уровне. Почему? Потому что Российская Федерация решила не устанавливать никаких границ – им было удобно вроде бы совместно использовать море, но, обладая чрезвычайно мощными вооруженными и военно-морскими силами, они имели преимущество. Мы готовили средства противодействия, но на период начала войны Россия приступила к прямой реализации сценария блокировки нас с позиции Азовского моря и усиления военного присутствия. Все для того, чтобы в случае масштабной конфронтации иметь плацдармы наступления с моря, например, на Мариуполь и другие регионы.

Речь идет также об обесценивании нас как морской торговой державы – это удар по нашей торговле и дискредитация нас в глазах международных партнеров. Каким образом? Здесь постоянно останавливают, задерживают, осматривают корабли, есть угроза ареста. Под предлогом того, что после ареста «Норда» они защищают свои корабли, Россия начала аресты и задержания, используя при этом новую технику. Все это – признаки того, что Россия ползуче берет под контроль эту акваторию.

Из-за таких действий россиян ряд наших партнеров из-за рубежа уже ограничивает торговые возможности на перспективу, думает, заключать ли в дальнейшем контракты. Это еще один удар по нашей экономике. Россия пытается показать, что именно она в этой акватории будет определять приоритет для иностранных государств, то есть захочет – будет осматривать суда, захочет – ослабит режим.

Мы можем применить различные международно-правовые методы, в первую очередь – морское право относительно сопровождения этих судов и недопущения их осмотра без уважительных причин. Например, должны быть явные данные, что на борту есть террористы или контрабанда. Также надо поставить вопрос относительно четкого разграничения, чтобы мы имели свои воды. Мы имеем предварительные предложения по делимитации, согласованные с Россией.

Следующая составляющая – это установление нашей свободной экономической зоны, ведь, согласно морскому праву, мы имеем зону в пределах территориальных вод, поэтому это надо определить. Есть международные нормы, и нам нужно принять решение относительно разграничения и территориальных вод Украины – как шельфа, так и свободной экономической зоны. Это обеспечит свободный доступ судов. А если Россия не будет этого соблюдать, то мы, в случае наличия всех необходимых документов и законов, имеем право применять силу, устанавливать режим контроля над акваторией. И если бы российские суда пытались пройти ее, это было бы поводом применить силу.

Сейчас, учитывая, что позиция по разграничению Азовского моря неопределенная, мы можем брать под охрану важные иностранные суда – и пусть тогда россияне попытаются применить силу. Можно также объявить зону военных учений на море, это станет причиной для России и других стран не заходить туда, ведь никто не имеет права этого делать. Мы можем проводить обучение перманентно и таким образом ограничить деятельность российского флота. Если они откровенно пойдут на конфронтацию, то это уже практически война. Исходя из различных соображений, Путин в этой ситуации не рискнет идти на полномасштабный конфликт, чтобы не допустить противостояния со странами НАТО и глобальными партнерами, которые могут прекратить политику невмешательства и применить не только политические рычаги, но и военную силу. Это крайний вариант, ибо в таком случае Россия может натолкнуться не просто на малоэффективные санкции, а на полное блокирование финансовой системы. Сегодня США и Европа относятся к Москве более-менее лояльно: введены санкции, звучат заявления о том, что Россия должна уменьшить аппетиты относительно Украины, Сирии и в других регионах, однако эффективного противодействия нет. Поэтому в ситуации с Азовским морем надо полагаться на собственные силы: установить правовые и территориальные рамки, защищать судна, усилить наши военные позиции в регионе в противовес РФ. Это тот формат, который позволит сдерживать ее от агрессивных действий там.

Стратегически они уже предвидели, что надо взять этот регион под контроль и использовать неопределенный правовой статус Азовского моря относительно Украины и России, а поводом для активных действий по подготовленному сценарию стало задержание корабля «Норд».

Правовой статус Азовского моря

До 2003 года статус Азовского моря был вообще не определен, ставился вопрос о том, чтобы провести линию разграничения. Этого не сделали как раз по вине РФ – она принципиально не хотела, чтобы мы установили свои режимы и имели полный контроль над своей долей территории Азовского моря. В России боялись, что мы будем задерживать российские суда или будем заставлять их платить пошлины и прочее. Конечно, им было бы это невыгодно, и в период «кольчужного скандала» Путин использовал ситуацию в отношении Кучмы, на которого активно давили США за якобы продажу «Кольчуг» Ираку. Такого на самом деле не было, но Запад был настроен против Украины. Тогда, понятно, Путин предложил альтернативный вариант, мол, мы же «братские народы», поэтому давайте не спорить из-за линии разграничения, а совместно использовать Азовское море. Понятно, что президент Украины пошел на это, хотя такой подход в принципе неправильный.

Мы ссылались на принципы международного права, наши аргументы базировались на опыте разных стран мира. Вопрос о четких границах поднимался нашими МИД, СБУ, разведкой. Но Россия использовала не очень благоприятную для Украины ситуацию с «кольчужным скандалом» и прижала на высшем политическом уровне, чтобы мы вышли на другую формулу – совместное использование, раз мы никак не могли выйти на четкое определение границ.

Сейчас стоит вопрос о денонсации соглашения от 2003 года, определения территориальных вод Украины нашим законодательством и предложение новой сделки, которая бы предусматривала четкое разграничение с учетом сегодняшних отношений с Россией. То есть о совместном использовании моря речи быть не может. Когда мы отсчитали все позиции по параллелям и меридианам, Россия их не отрицала, а просто проигнорировала подписание.

Если Россия не согласится, будем устанавливать границу в одностороннем порядке, как на суше. Например, в 2014 году мы начали строить защитные укрепления, и Россия не была против. Почему? Потому что они уже были согласованы и определены на картах, просто не было реальных защитных полос, физического и технологического разграничения. Мы это сделали – и что? Россия ничего не сделала, а должна была согласиться, потому что все происходило в соответствии с международным правом и предыдущими двусторонними соглашениями.

Николай Маломуж, экс-глава Службы внешней разведки Украины

Какао, плед і кіно: ТОП-5 найкращих фільмів про осінь

Осіння пора викликає ностальгію, ліричний настрій, сонливість і бажання забратися під ковдру десь до березня. Щоб трошки відпочити від суєти пропонуємо влаштувати собі кіновікенд, зануриться в атмосферу романтики і, можливо, трагізму, яка просякнута кавою і какао. Список осінніх фільмів вам стане в нагоді, передає Сьогодні.Lifestyle.

«Осінь в Нью-Йорку»

Зоряний дует Річард Гір і Вайнона Райдер – те, що потрібно холодного осіннього вечора. Успішний бізнесмен, власник ресторану і бабій Вілл Кейн заради розваги знайомиться з 22-річною Шарлоттою, яка годиться йому в дочки. Шарлотта повідомляє йому, що їй залишилося жити приблизно рік – через хворобу серця. Вона змирилася з цим і категорично відмовляється від операції. Для Вілла почуття сильніше скороминущості і він знаходить хірурга і вмовляє Шарлотту погодитися на операцію.

«Будинок біля озера»

Хочете формулу хорошою романтичної мелодрами? Ось вона: Кіану Рівз, Сандра Баллок, будинок на березі красивого озера і трошки чудес. Доктор Кейт Форестер покидає свій незвичайний будинок біля озера і переїжджає. Йдучи, Кейт залишає в поштовій скриньці лист, який повинен отримати новий мешканець будинку. У будинок вселяється талановитий архітектор Алекс Вайлер. Він пише лист у відповідь Кейт. Але з листів один одного вони з’ясовують, що живуть в абсолютно різний час.

«Останній вересень»

Це британське кіно. Південна Ірландія, 20-ті роки ХХ століття, епоха заходу британського правління. У маєтку аристократи Річард Нейлор з дружиною леді Мірою доживають свій вік, а в повітрі носиться бунтівний дух звільнення – кривава битва проти спеціального підрозділу британської армії, сформованого для придушення IRA. Здавалося б, два світи, що зіткнулися, не можуть мати нічого спільного, але любов руйнує всі межі. У юної леді з вищого світу, племінниці Нейлор, і простого британського солдата немає перешкод для шаленого кохання, що розгорілося цими вересневими днями.

«Мої чорничні ночі»

Цей фільм ідеально підходить для перегляду холодними дощовими вечорами. Історія двох людей, розмова яких змінює їх життя. Елізабет (Нора Джонс) знаходиться в розпачі, дізнавшись про зраду коханої людини. Намагаючись заспокоїтися, вона виливає душу власнику найближчого кафе Джеремі (Джуд Лоу). Всього одна розмова, кілька пильних поглядів, чорничний пиріг з морозивом, і ось уже народилася нова історія кохання. Але не варто поспішати. Череда наступних подій багато про що змусить задуматися і Елізабет, і Джеремі.

«Ханна і її сестри»

Цінителі гарного кіно важко представляють осінь без фільмів Вуді Аллена. Історія починається в день Подяки і закінчується через рік. Протягом цього часу героїнь чекають любов, втрати, розчарування і гумор американського постановника. Це ідеальне поєднання комедії та драми, де досліджуються криза середнього віку, романтичний сплеск нових почуттів і небезпеки самообману. Якщо весна – це сезон поновлення, то осінь – безумовно, сезон змін.

Підвищення пенсій в Україні: кому та коли піднімуть виплати

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що в наступному році навесні буде проведена індексація пенсій. У проект державного бюджету України на 2019 закладено збільшення фінансування пенсій на 139 млрд грн. Про це Володимир Гройсман повідомив у парламенті, передає «Знай.ua» .

Вже з 1 березня, за словами прем’єр-міністра, буде проведена індексація пенсій. На виплату пенсій українцям в бюджеті закладено плюс 139 млрд грн, а також 27 млрд грн на виплату пенсій військовослужбовцям.

При цьому раніше стало відомо від Міністерства соціальної політики, що соціальні виплати працюючим пенсіонерам скасовувати не будуть.

В 2018 році з 1 липня мінімальна пенсія в Україні виросла на 4,5% до 1435 гривень. Вже з 1 грудня, згідно з бюджетом, відбудеться наступне підвищення пенсійних виплат. Так, віце-прем’єр Павло Розенко повідомив, що мінімальний розмір пенсії становитиме 1,5 тисячі гривень.

Раніше повідомлялося, що українці, які зараз знаходяться на заслуженому відпочинку, можуть чекати значної надбавки до пенсії 1-го березня 2019 року.

«Для забезпечення індексації пенсії щорічно проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати», — йдеться в законі про пенсійне забезпечення.

Осіннє рівнодення-2018: що не можна робити в цей день

23 вересня – День осіннього рівнодення-2018. У цю добу тривалість дня і ночі однакові. А ось після нього світловий день починає скорочуватися, а ночі, навпаки, ставати довшими. Сайт Сегодня.Lifestyle пише про прикмети і забобони на День осіннього рівнодення, а також про те, як правильно провести свято.

Починаючи з дня осіннього рівнодення, в північній півкулі Землі день почне потихеньку спадати, а ночі, навпаки, будуть ставати все довшими. Так триватиме до середини грудня, дня зимового сонцестояння. А в південній півкулі в день осіннього рівнодення починається астрономічна весна.

Подякуйте Богу за все хороше, що у вас було в цьому році, за те, чого ви зуміли досягти за все позитивні моменти і радості, які надавали вам впевненості і сил для руху вперед. 23 вересня можна і потрібно загадувати бажання, енергія рівнодення посприяє їх виконанню.

Що не можна робити у свято 23 вересня

Не варто починати нові справи. Краще приділити час своєму здоров’ю, душевному настрою і розслабитися.

У цей день не можна лаятися, щоб не злякати щастя і благополуччя, яке природа посилає кожному. Сварки тільки руйнують магічне настрій цього свята.