Торгівля з Росією: що Україна купує і від чого поки не може відмовитися

За січень-квітень 2018 року року Україна імпортувала з Росії товарів на суму понад 2,56 млрд доларів. Чотири роки по тому після анексії Криму і початку війни на Донбасі ми як і раніше закуповуємо там безліч товарів. Сайт «Сегодня» розбирався, що купує Україна найчастіше і чи готова наша країна відмовитися від торгівлі з РФ.

Росія залишається головним торговельним партнером України

Згідно з останніми даними Державної служби статистики, імпорт товарів з Росії в Україну за період з січня по квітень цього року виріс на 31% в порівнянні з аналогічним періодом в 2017 р

За статистикою видно, що Україна експортувала товарів до Російської Федерації на 1,19 млрд доларів, в той час, як імпортувала на 2,56 млрд доларів. В цілому, у нашої країни до цих пір залишається мінусове сальдо. Адже всього в Україні було експортовано товарів на 15,5 млрд дол., тоді як імпортували ми продукції на 16,9 млрд дол. Тобто бачимо, що імпорт складає в цілому на 1,3 млрд дол. більше, ніж експорт.

Незважаючи на зовнішньополітичні процеси, Росія все одно залишається головним торговельним партнером України. На другому місці по імпорту розташовується Китай, звідки ми завозимо товарів трохи більше, ніж на 2 млрд дол., А ось експорт туди не перевищує 649 млн дол. Зате в експорті Китай випереджає Польща, яка закупила українські товари на суму понад 1,08 млрд дол.

Енергоносії та міндобрива – що Україна купує у Росії

Експерти впевнені, що перше місце по імпорту Росії забезпечили енергоносії, які Україна масово закуповує саме там.

«У нас, в основном импорт из России – это энергоносители. Если одно время мы заменили их и импортировали из Европы, завозили к нам газ из ближайших стран – Польши, Словакии – то теперь этого нет, мы все больше энергоносителей закупаем традиционно там же, где и всегда, поэтому импорт из России вырос», – говорит Алексей Дорошенко, генеральный директор Украинской ассоциации постановщиков торговых сетей

І дійсно, якщо подивитися на дані Держстату, то саме горючі матеріали займають більшу частину імпорту з Росії — 1,3 млрд. дол. Набагато нижче розташувалися мінеральні добрива — 158 млн дол., а слідом йдуть чорні метали — 124 млн дол.
«У нас не вырос экспорт в Россию, он, наоборот, упал, а вот импорт вырос. Вырос он по нескольким ключевым позициям –это уголь, причем не энергетический уголь, а коксующийся. Вторая позиция – это рост импорта минудобрений и рост нефтепродуктов. Это именно те продукты, которые сформировали львиную долю роста импорта из России», – подтверждает такое положение вещей экономический эксперт Борис Кушнирук.

Він також додає, що об’єктивно ми ще досить довго будемо залежати від Росії по деяких позиціях, одна з яких — вугілля для металургії. Справа в тому, що ми можемо спробувати закуповувати вугілля в інших країнах, але тоді гостро постане питання з транспортуванням, тому що порти не зможуть прийняти таку кількість вугілля, яке потрібно для нормального функціонування нашої промисловості.

А ось продовольчі товари Україна практично не імпортує з Росії, віддаючи перевагу Польщі, Китаю та іншим країнам.
«Если говоримть о потребительском рынке, то мы сейчас ничего не увеличиваем. Остались определенные, разрешенные к ввозу товары, они присутствуют на полках, например, зубная паста, косметика и т.д. Ничего больше нет», – поясняет Дорошенко.

За його словами, з Польщі ми все частіше імпортуємо продукти харчування, верстати, обладнання для легкої промисловості. Але випередити Росію в нашому товарообігу Польщі все одно не вдасться, тому що на даному етапі ми нічим не можемо замінити енергоносії, які купуємо в Російській Федерації.

«Если мы говорим про остальной рынок – потребительский, промышленный, то Польша для нас будет одной из первых стран. Хотя у нас очень много импорта идет из других стран – Германии, Голландии. Оттуда нередко везут оборудование, что-то более сложное. Кроме того, у нас товарооборот с той же Голландией довольно большой, т.к. к нам нередко заходят инвестиции из юрисдикции Нидерландов. Да и сами голландцы достаточно активно ведут бизнес в Украине, поэтому мы немало импортируем оттуда», – констатирует Дорошенко.

Міндобрива, які закуповує Україна, також не менш важливі через те, що аграрна галузь — одна з найбільш ключових з точки зору експортного потенціалу і виручки.

«По позиции минудобрений ситуация еще более своеобразная. Если брать простые удобрения, то там очень большая составляющая самого газа, до 80-90% стоимости минудобрений – это газ. А газ в России для химических предприятий стоит значительно дешевле, чем тот газ, который покупаем мы. Поэтому понятно, что цена российских минудобрений существенно дешевле, чем та, что будет в Украине», – говорит Кушнирук.

Експерти також нагадують, що ще один важливий товар — це ядерне паливо. Наші реактори переважно працюють на тому паливі, яке вони закуповують у компанії «Росатом». Перевести їх на інше паливо поки що неможливо, хоча б через те, що в світі існують лише дві компанії, які виробляють паливо для нашого типу реакторів.

«Фактически есть два компании, которые производят ядерное топливо для того типа реакторов, которые есть у нас – это Westinghouse и Росатом. Там требуются очень сложные работы, чтобы перевести с одного вида топлива на другое. Да, это возможно, но это сложный процесс. Хотя, на мой взгляд, вести работу по уменьшению зависимости от Росатома нужно. На сегодняшний день 9 из 15 украинских энергоблоков обеспечивает горючим именно Росатом. А ядерная энергетика у нас – это больше половины всего энергобаланса», – комментирует сложившуюся ситуацию Кушнирук.

А ось мінімізувати споживання нафтопродуктів цілком реально — наприклад, варто серйозно зайнятися розвитком інфраструктури для електромобілів, запевняє експерт.

«Я убежден, что сейчас больше нужно заниматься не созданием нового НПЗ (нефтеперерабатывающего завода – ред.), а заниматься переходом на электромобили. То есть лучше заниматься развитием инфраструктуры для энергомобилей, чем создавать НПЗ, которые будут терять свое значение», – подытожил экономист.

Чи зміниться ситуація в майбутньому

Російська агресія на Сході України триває вже чотири роки, але, незважаючи на це, Росія все одно залишається головним торговельним партнером України, тому що може запропонувати те, чого не можуть інші країни — низькі ціни і торовані схеми. Експерти скептично відгукуються про те, чи зможе Україна в майбутньому зменшити товарообіг з Росією.

«Украинский бизнес так и не находит возможности перестроить себя и перестроиться на новые, конкурентные рынки. И гораздо проще вести бизнес в привычном режиме, с привычными партнерами, особенно не беспокоясь о конкуренции, беспокоясь только о ценовых параметрах, которые достаточно легко можно отработать в теневых схемах. Теневые схемы на протяжении десятилетий отрабатывались на территории бывшего Советского Союза. Потому, я думаю, что такой фактор имеет основное значение», – говорит Василий Юрчишин, директор экономических программ Центра Разумкова.

На думку експерта, така ситуація буде зберігатися.

«Я не могу сказать, что здесь есть специальный злой умысел, но, мне кажется, через четыре года войны можно было наладить и производство, и иные торговые пути.

Скорее всего, это будет продолжаться, но всегда нужно делать поправку на то, что объемы .торговли в одно время резко снизились, и если сейчас объемы торговли Украина-Россия растут, то частично это восстанавливаются некоторые связи, которые были благополучно забыты или не работали», – отметил Василий Юрчишин.

А ось Олексій Дорошенко пояснює, що Росія пропонує для України дуже привабливі ціни, які не дозволяють відмовитися від імпорту. Тому в фінансовому плані така ситуація цілком виправдана. Однак, як зазначає експерт, ми завжди можемо знайти інші ринки, тому що умови диктує покупець.

«Что хорошо с импортом: в отличие от экспорта, импорт ты всегда можешь заменить. Когда ты продавец, ты всегда держишься за покупателя. В данном случае, покупатели мы. Поэтому мы всегда можем заменить одно на другое. Главное, чтобы нам было, за что покупать», – подытожил Дорошенко.

Якісно та зручно! Підписуйся на телеграм-канал Новин: goo.gl/EbaBFB

Торгівля з Росією: що Україна купує і від чого поки не може відмовитися