Среда, Октябрь 17, 2018
  • USD 26.25 | 26.50
  • EUR 30.50 | 31.00
  • RUR 0.41 | 0.43

В Євросоюзі змінюють ставлення до України

Жорстка критика з боку Євросоюзу повернулася до України.

За останні тижні представництво ЄС випустило низку критичних заяв, однак у четвер 15 червня ми почули те, що давно не лунало від європейських дипломатів.

Голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі заявив, що Верховна рада фактично блокує необхідні країні реформи. За словами посла, в українському парламенті забагато людей, які захищають власні інтереси і блокують процес реформ.

Більше того, він звинуватив «голову комітету Верховної ради» в антиєвропейському лобізмі.

«Коли ми намагаємося перевірити гармонізацію українського законодавства з ЄС, ми розуміємо, що в профільних міністерствах законопроекти вже створені, вони зареєстровані в Раді, але голова комітету Ради вирішив не просуватися вперед через наявність власних інтересів, і він не хоче сприяти реформам», – сказав Мінгареллі.

Перше питання – кого саме з голів парламентських комітетів мав на увазі дипломат. У представництві ЄС наголошують, що це «збірний образ», а не конкретна людина.

Дійсно, далеко не один голова комітетів ВР відзначився блокуванням реформ, у тому числі – прописаних в Угоді про асоціацію. Першими приходять на думку Ольга Богомолець (БПП, голова комітету з питань охорони здоров’я) – одна з основних противників медичної реформи, а також Віктор Галасюк (РПЛ, голова комітету з питань промислової політики та підприємництва) – один із ключових лобістів продовження дії збільшених експортних мит на металобрухт, які є прямим порушенням Угоди з боку України.

І навіть якщо уявити, що йдеться не про них, а про когось іншого, проблема не зменшується. Жоден комітет у ВР не очолюють представники Опоблоку – всюди на чолі стоять нібито «проєвропейські» політики.

Проблему блокування євроінтеграційних законопроектів у Раді визнають і в уряді.

ЄвроПравда вже порушувала цю тему, висвітлюючи результати виконання Угоди про асоціацію за результатами 2016 року. Зі 126 директив, які ми мали імплементувати в українське законодавство у 2016 році, імплементовано лише 36, з них 23 – повністю, визнає віце-прем’єр з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Насправді блокування євроінтеграційних проектів у поточному скликанні ВР розпочалося у перші місяці після її обрання, та до останнього часу в Брюсселі намагалися не лише підкреслювати здобутки, але й трохи приховувати проблеми.

Наочна ілюстрація – минулорічний звіт Єврокомісії про виконання асоціації, де Брюссель сипав компліменти на адресу Києва.

Отже, наразі маємо важливу зміну: в ЄС почали вголос заявляти також про проблеми.

Досі неодноразово доводилося чути, у тому числі від європейських співрозмовників, що поки що ЄС свідомо утримувався від критики української влади. Частково це пояснювалася розгубленістю самого Брюсселя, який розумів свою «провину» в затягуванні надання Україні безвізу та ратифікації Угоди про асоціацію.

Ще одним яскравим прикладом цієї політики стало надання другого пакету макрофінансової допомоги ЄС без виконання Україною необхідних критеріїв. Адже їх виконання (насамперед – скасування мораторію на експорт необробленої деревини) могло спровокувати політичну кризу в Україні.

До речі, подібна інформаційна політика наразі притаманна й певним міжнародним організаціям. Деякі з них мають рекомендації від центру поки утриматися від гострої критики уряду.

Те, що посол ЄС починає відступати від цих рекомендацій, як мінімум, означає, що рівень незадоволення українськими порушеннями в ЄС нині дуже значний.

А ще – що критика з боку ЄС вже незабаром, після саміту, може стати ще гострішою.

Чи означає це початок так званої «втоми від України»?

Швидше за все, ні. Адже попри численні проблеми, в ЄС бачать реальні успіхи реформування. Однак не може не турбувати, що ці реформи проходять все важче й важче. Натомість все частіше Україна йде на порушення угод з ЄС.

Заява Хюга Мінгареллі вказує на ще одну, внутрішньоукраїнську проблему.

Відсутність де-факто коаліції змушує залучати до голосування «незалежні» депутатські групи, розплачуватися з якими уряду доводиться закриванням очей на численні лобістські ініціативи. Не випадково минулого тижня, коли Рада голосувала продовження мит на металобрухт, в Мінекономрозвитку навіть не направили на засідання свого представника, заплющивши очі на явне порушення. Детальніше про дану проблему — в статті ЄП «Квоти гинуть за метал: між Києвом та Брюсселем назріває гучний скандал».

По суті, уряд погодився бути «співавтором» найгостріших порушень у відносинах України та ЄС.

Часом йдеться про свідому бездіяльність Кабміну там, де він міг і мав зупинити проблему. Часом — про відкриту підтримку антиєвропейських ініціатив під впливом лобістів з коаліції.

Історія з металобрухтом стала прикладом того, як відбувається останнє. В п’ятницю Мінекономіки оголосило, що рекомендуватиме президенту підписати нові мита на брухт, які порушують Угоду про асоціацію з ЄС. Хоча в розмовах із ЄС урядовці зізнаються — вони свідомі того, що цей закон є порушенням угоди.

Навряд чи розбіжності між Києвом та Брюсселем обмежаться питанням металобрухту.

Нездатність контролювати голосування у Раді обіцяє стати ще більшою проблемою вже у найближчі місяці. Можливо, саме тому ЄС вирішив діяти на випередження – розуміючи, що вже до осені ця проблема може стати набагато гострішою.

І вже тоді «втома від України» може виявитися реальністю.

Климкин предложил перезахоронить прах Бандеры

Министр иностранных дел Павел Климкин предложил создать Пантеон героев и перезахоронить там прах главы ОУН Степана Бандеры. Об этом он рассказал журналистам в среду, 17 октября, после заседания правительства, сообщает Корреспондент с ссылкой на  Укринформ.

«Я считаю, что нам это нужно и с точки зрения уважения к нашим героям, и с точки зрения того, что это будет воспитывать чувство и понимание собственной истории. Для этого необходимы соответствующие решения, но я не вижу никаких проблем, чтобы устроить Пантеон», — сказал Климкин.

Он также заявил, что не сомневается, что последний инцидент на могиле Бандеры был подстроен в связи с процессом получения украинской церковью автокефалии.

«Это не было чем-то случайным. Безусловно, это было подстроено ко времени получения Украиной автокефалии. Безусловно, это сознательная попытка провокации перед событиями столетней давности», — добавил министр.

Ярош заявил, что готов «валить» реваншистов и видит силовой способ решения конфликта на Донбассе

Лидер «Украинской добровольческой армии» (УДА) Дмитрий Ярош заявил, что не верит в дипломатическое решение конфликта на Донбассе, а видит лишь силовой способ. Он также отметил, что УДА будет готовить отряды территориальной обороны в каждой области Украины и «помогать госструктурам не допустить российского реванша», пишет СТРАНА

«Нам нужно сделать все возможное, чтобы реванш, о котором кто-то много говорит, контрреволюционный реванш Медведчуков, Вилкулов и другой нечисти не произошел. Мы не допустим никакого реванша в этом государстве. Надо будет валить — будем валить, а что делать? В конце концов, мы этим четыре с половиной года занимаемся», — отметил Ярош во время выступления в Днепропетровской ОГА.

Его выступление собравшиеся в зале встретили аплодисментами.

В своем выступлении Дмитрий Ярош также заявил, что выводит свои подразделения из Донбасса, однако не собирается прекращать войну. «Война продолжается. И соответственно, пока будет продолжаться война, мы будем принимать в ней участие. Сегодня самое главное задание для УДА – это развитие территориальных отрядов обороны, которые имели бы четкий функционал», — отметил он.

Напомним также, что экс-глава СБУ Валентин Наливайченко на суде по госизмене Януковича заявил, что снайперы на Евромайдане получили приказ убить Дмитрия Яроша, на тот момент главу «Правого сектора».

Ранее глава ООС Сергей Наев заявлял, что добровольцам, которые не входят в официальную структуру ВСУ и МВД, на передовой не место. Единственное формирование, которое никому формально не подчиняется, это Украинская добровольческая армия Дмитрия Яроша, а также отряды ДУК «Правый сектор».

В колледже Керчи, где погибли 18 человек, нашли вторую бомбу

В колледже Керчи, где произошел взрыв, нашли еще одно взрывное устройство. Об этом телеканалу РБК сообщил представитель Национального антитеррористического комитета (НАК) Андрей Пржездомский, пишет СТРАНА

Где именно оно располагалось, не уточняется. «Работают на месте взрывотехники, которые изучают обнаруженное взрывное устройство», — рассказал он.

Напомним, днем 17 октября в техникуме в Керчи произошла серия взрывов и стрельба. НАК заявил о подрыве неустановленной бомбы. В город введены военные и бронетехника, власти республики объявили режим чрезвычайной ситуации. По последним официальным данным погибли 18 человек, около 50 ранены.