Среда, 26 февраля, 2020
  • USD 26.25 | 26.50
  • EUR 30.50 | 31.00
  • RUR 0.41 | 0.43

“Морський Король” Сікорського на службі “Близнюків” NASA

Їхня спільна історія почалася 7 червня 1965 року, коли увесь цивілізований світ затамувавши подих слідкував за порятунком двох американських космонавтів…

Автор: Ганна Шеляг

Шановний пане Сікорський,

Передайте щиру подяку від нашої ескадрильї нашим численним друзям у компанії “Сікорський”, які створили гелікоптер № 148999 та зробили сьогоднішній день чудовим для екіпажу HS-11.

Ця операція була зразковою з точки зору пілотів рятувального гелікоптера. Машина SH-3A перевершила усі наші очікування та обіцянки командирів ASW.

З повагою,

командувач HS-11

USS Wasp

Gemini Recovery Force

7 червня 1965

У цьому листі є символи космічних перегонів (Space Race), знайомі кожному американцеві: гвинтокрил Sea King (“Морський Король” чи “Король Морів”), корабель USS Wasp (“Оса”) та космічна місія Gemini IV (“Джеміні-4” або “Близнюки-4”). Їхня спільна історія почалася саме 7 червня 1965 року, коли увесь цивілізований світ затамувавши подих слідкував за порятунком двох американських космонавтів.

У 1960-ті роки космічні перегони витіснили з ідеологічних фронтів Холодної Війни навіть гонку озброєнь. Після першого космічного польоту людини США та СРСР почали наввипередки готуватися до наступного етапу освоєння космосу – висадки на поверхню Місяця. Кожен запуск нової ракети, кожен експеримент, проведений на орбіті, кожне приземлення космонавтів ставало інформаційним приводом світового масштабу. Американці дали своїй підготовчій програмі ім’я “Джеміні” – “Близнюки” – за назвою сузір’я та на знак того, що усі кораблі цієї місії розраховані на двох космонавтів.

Фото: NASA

Пару пілотів місії “Джеміні-4” звали Джеймс МакДівітт та Едвард Вайт. 7 червня після 4 днів у космосі вони поверталися на рідну планету.

За розрахунками спеціалістів NASA їхня посадкова капсула мала приводнитися у певній зоні Атлантичного океану, де на них чекало декілька спеціальних реабілітаційних суден (recovery ships). Проте комп’ютери дали збій, і капсула “гепнулася” з перевищеним прискоренням і в зовсім непередбачуваному місці. Зв’язок із космонавтами тимчасово обірвався.

У NASA почалася легка паніка, особливо серед медиків, які добре знали, наскільки серйозно перегрузка може зашкодити здоров’ю людини. Хвилювання перейняли й медійники і передали його усім, хто слідкував за “Близнюками”, себто практично кожному американцеві. Порятунок астронавтів став терміновою пріоритетною задачею усіх космічних та військових сил США.

Найближчим до місця приводнення кораблем виявилася “Оса” – бойовий корабель протичовнової оборони (ASW – Anti-submarine warfare). Та навіть він не встигав підійти до капсули настільки оперативно, як вимагали схвильовані лікарі NASA. Зате він мав гелікоптери – унікальний засіб швидкої та безпечної евакуації. “Морський Король”, він же SH-3A (Sikorsky Helicopter 3A), “виловив” МакДівітта та Вайта з-посеред океану та доставив на медичну станцію “Оси”. Виявилося, що космонавти не постраждали.

Фото: U.S. Navy

Це був дійсно чудовий день не лише для командувача 11-го вертолітного ескадрону, але й без перебільшення для усієї космічної індустрії США. Це був чудовий день і для корабля Wasp, який від того часу припинив участь у полюванні на радянські субмарини і став членом реабілітаційної місії у складі програми “Джеміні”.

Це був чудовий день для астронавтів МакДівітта та Вайта, які успішно завершили своє завдання. Щоправда, сам Едвард Вайт, напевне, не погодився б – він завжди називав найщасливішим часом свого життя ті 20 хвилин, що провів у відкритому космосі. Він став першим американцем і другим землянином, який вийшов на так звану “космічну прогулянку” (space walk). Це вважається одним із найважливіших досягнень “Близнюків-4” – перший безпечний вихід людини у безповітряний простір. Хоча радянський космонавт Олексій Леонов побував там раніше за Вайта, він заледве повернувся до свого корабля живим і не мав шансів стати популярним символом космічних прогулянок.

Фото: U.S. Navy

Певна річ, 7 червня 1965 року стало чудовим днем для компанії Сікорського та для самого її засновника. Ігор Сікорський, відомий кожному американцеві як Батько Гелікоптера (The Father of Helicopter), найбільше цінував свій винахід саме за рятувальні здібності. Він завжди мріяв про універсальну машину для порятунку людських життів. І не просто мріяв – він тридцять років цілеспрямовано працював над її розробкою. Повний щирого захвату лист від командира авіаційної групи Армії США, мабуть, був одним із найкращих компліментів для винахідника.

Архів компанії Sikorsky Aircraft довго зберігав цього листа. Лише через півстоліття, коли Холодна Війна відійшла в історію, а SH-3A, Gemini-4 та Ed White the Space Walker остаточно перетворилися на популярні символи для сувенірних магнітів, цей важливий документ було продано. Його разом із іншими цікавими речами викупив київський колекціонер Олександр Крилов та передав Музею Української Діаспори для виставки, присвяченої Ігореві Сікорському, де його і зараз можна побачити.

Цікаво, що б сказали спеціалісти NASA, якби побачили перший прототип гордого “Морського Короля” – пропелер на ніжках, що кружляв київськими задвірками у 1919 році? І що б сказав 20-літній студент Київської Політехніки, якби дізнався, що колись стане одним із найуспішніших людей Америки та долучиться до такого знакового процесу як світова космічна гонка.

Loading...