Среда, Октябрь 17, 2018
  • USD 26.25 | 26.50
  • EUR 30.50 | 31.00
  • RUR 0.41 | 0.43

Перша втома від ЄС? Що показало опитування українців

В Україні спостерігається певна «втома від інтеграції».

Серед відповідей на запитання: «Членство в якій iнтеграцiйнiй моделі найбільше відповідає інтересам України?» на першому місці за популярністю опинився варіант: «Створення нового регіонального союзу за участі України (без участі Росії)».

Такі результати показало опитування, презентоване Інститутом світової політики в рамках «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!». Опитування проводилося компанією GfK Ukraine у період з 17 по 24 травня 2017 року методом телефонного інтерв’ю з дзвінками на мобільні телефони. Усього було опитано 1000 респондентів віком 18 років і більше.

Головні результати опитування:

– Майже половина українців потребує більшого інформування щодо стану виконання Україною Угоди про асоціацію.

– Майже 40% переконані, що європейська інтеграція України є незворотним процесом.

– Більшість громадян України не вірять, що нейтральний статус здатен захистити їх від агресії Росії.

Як змінилося ваше ставлення до Європейського Союзу після Революції гідності 2014 року?

Відповідаючи на це запитання, абсолютна більшість українців обрала опцію «не змінилося» (58%), 14% респондентів зазначили, що їхнє ставлення до ЄС покращилося, а ще 24% — що погіршилося.

Прикметно, що погіршення або покращення ставлення до ЄС суттєво відрізняється залежно від статі та освіти респондента. Так, жінки виявилися більш євроскептичними — покращення ставлення відзначили 10% респонденток (проти 18% респондентів-чоловіків), а погіршення — 28% (серед чоловіків — тільки 20%).

Також серед респондентів із середньою та неповною вищою освітою рівень євроскептицизму майже вдвічі вищий (31% і 28% відповідно) порівняно з більш освіченими респондентами (16%).

Більшість тих, у кого ставлення до ЄС змінилося на гірше, у відповідь на відкрите питання пояснюють це погіршенням рівня життя та стану економіки у країні (63%). Наступний за популярністю (хоч і з великим відривом) аргумент полягає в тому, що через прагнення до євроiнтеграцiї Україна втратила території i продовжує воювати (7%), найчастіше цю опцію називали у Східному регіоні, найрідше — у Західному.

Прикметно, що українці не засвідчують погіршення ставлення до ЄС через недостатню підтримку у протистоянні з Росією — менше одного відсотка тих респондентів, хто засвідчив погіршення ставлення до ЄС, обрали цю опцію.

Чи потребуєте ви більшого інформування щодо переваг Угоди про асоціацію з Європейським Союзом для України?

37,5% українців визнали, що потребують більшого інформування щодо переваг Угоди про асоціацію, тим часом як достатньо обізнаними вважають себе 62,5% громадян України. При цьому найбільшу потребу в інформуванні засвідчили мешканці Західного і Північно-Центрального регіонів (42% і 41% відповідно), найменшу — мешканці Східного регіону (26%).

Очікувано ті, кого цікавлять деталі щодо Угоди про асоціацію, найбільше хотіли б знати про переваги Угоди для пересічних громадян (49%) і взагалі усі можливі переваги (45%).

На третьому місці — переваги Угоди для українського бізнесу (17%), при цьому ця опція має суттєво більше прихильників серед молоді й чоловіків (23% респондентів в обох категоріях).

Чи потребуєте ви більшого інформування щодо стану виконання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом?

У цьому питанні думки респондентів розділилися майже порівну — більше про імплементацію Угоди про асоціацію хотіли б знати 45% українців, задоволені своєю поінформованістю 55%.

Прикметно, що найбільше станом виконання Україною Угоди про асоціацію цікавляться старші люди (48%) та мешканці Західного регіону (54%).

Хто або що асоціюється з Євросоюзом для вас сьогодні?

Відповідь на це питання засвідчила, що наразі Євросоюз не має стандартних асоціацій серед українців — половина опитаних взагалі не змогла дати будь-якої асоціації, а найпопулярніші відповіді не набрали й 10% респондентів.

Серед найчастіше згадуваних асоціацій — покращення рівня життя (9%), цивілізованість, культурні цінності, європейські стандарти (9%), країни Європи (8%).

Варто відзначити, що, попри наявність певної частки євроскептиків серед населення, в Україні відсутні негативні асоціації з Євросоюзом — тільки 3% усіх респондентів асоціюють ЄС з погіршенням рівня життя, а інші негативні асоціації в цілому не набрали і 2%.

Чи вважаєте ви європейську інтеграцію України незворотним процесом?

Щодо цього питання серед українців немає одностайності: 39% респондентів обрали опцію «так, європейській інтеграції немає альтернативи», 22% надали перевагу варіанту відповіді «ні, Україна може відмовитися від європейської інтеграції у будь-який момент», а ще 28% вважають, що в Україні не відбувається європейської інтеграції.

Молодь найбільше схильна вважати, що Україна може зупинити європейську інтеграцію у будь-який момент – 28% на противагу 19% серед респондентів середнього і 21% серед респондентів старшого віку.

Найбільше переконані у незворотності європейської інтеграції України люди з вищою освітою (46%).
Членство в якій iнтеграцiйнiй моделі найбільш відповідає інтересам України?

Як вже зазначалося, 25% респондентів схиляються до «створення нового регіонального союзу за участі України (без участі Росії)» (25%). Також 22,5% респондентів обрали варіант відповіді «Україні не потрібне членство у будь-якому об’єднанні».

Прикметно, що обираючи між членством в ЄС і НАТО одночасно і окремо у кожному об’єднанні, переважна більшість обрала опцію «і ЄС, і НАТО» (24%). Найбільше прихильників членства в ЄС і НАТО серед громадян середнього віку (28%), нового регіонального союзу — серед молоді (32%).

Союзу з Росією надають перевагу 7,5% респондентів.

Чи здатен нейтральний статус захистити Україну від агресії Росії?

Зважаючи на дискусію, яка точиться навколо безпекових гарантій для України, ми також вирішили з’ясувати ставлення українців до оголошення Україною нейтрального статусу як способу захисту від агресії Росії. Виявилося, що більшість громадян України (52%) не  вірять, що нейтральний статус здатен захистити їх від агресії Росії, 35% — вірять і ще 12% не змогли визначитися. Найбільше скептиків щодо нейтрального статусу проживає у Східному регіоні України (44%), як, утім, і тих, хто не визначився щодо цього питання (28%).

Руководство «112 Украина» и NewsOne встретилось с вице-президентом Европарламента

Генеральные продюсеры телеканалов «112 Украина» и NewsOne Артем Марчевский и Василий Голованов продолжают встречи с депутатами Европейского парламента и рассказывают им о борьбе за свободу слова в Украине. Об этом пишет «112 Украина», передают ВЕСТИ

16 октября, прошла встреча с вице-президентом Европарламента Павелом Теличкой.

«Мы должны в полной мере взвесить независимость и свободу медиа, — говорит евродепутат. — Конечно, необходимо избегать любых ситуаций, которые могут привести к давлению или ограничений работы журналистов, или что еще хуже к угрозам за их работу. И конечно, необходимо обеспечить свободу СМИ, независимо от того это речь идет о моей стране или, например, об Украине».

Напомним, в Брюсселе проходит сбор подписей под обращением к Верховной Раде. Европейские парламентарии обращаются к украинским коллегам отменить постановление о применении санкций в отношении телеканалов «112 Украина» и NewsOne. Свои подписи уже поставили 13 Евродепутатов.

Адвокат Зайцевой: «Она самостоятельно передвигаться вообще не может»

В Харькове заседание по делу о резонансном ДТП на улице Сумской, где погибли шесть человек, так и не состоялось: подсудимую Елену Зайцеву привезли из СИЗО в здание Киевского районного суда, но из помещения конвоя в зал заседаний девушка так и не вышла.   Как сообщает корреспондент «Сегодня», обвиняемая пожаловалась на плохое самочувствие, была вызвана скорая, но медики потребовали подмогу и вскоре подъехала вторая карета скорой помощи, и через полтора часа осмотров Зайцева так и не появилась в «аквариуме» для подсудимых.

Между тем, адвокат обвиняемой, Юлия Козырь, подчеркнула, что ни одного медицинского документа с момента прошлого судебного заседания, когда у Зайцевой резко ухудшилось состояние здоровья, защита на руках не имеет.

«Она прибыла в суд под воздействием каких-то препаратов, ей предоставляли лечение в СИЗО, так как утром у нее был приступ такой же, как девятого октября. Они ежедневно повторяются. То, что я наблюдала – это частые судороги по всему телу и при этом очень сильно повышалось давление», – рассказала юрист.

Козырь добавила, что врачи сделали Зайцевой укол и доставили в суд, хотя та находилась в очень плохом, заторможенном состоянии.

«Она самостоятельно перемещаться вообще не может. Еле-еле ходит», – рассказала адвокат. При этом на госпитализации своего клиента защита пока не настаивает, ожидая справок о состоянии ее здоровья.

Также в этот день в суд не явились и два из трех адвокатов Зайцевой – Мельниченко и Стець. Как сообщил судья, они направили ходатайства с просьбой отложить заседание в связи с занятостью в других судебных делах и предоставили доказательства.

В свою очередь, судья направил запрос о состоянии здоровья Елены Зайцевой в медицинскую часть, врачи которой наблюдали ее в следственном изоляторе.

Между тем, представители стороны обвинения не смогли спрогнозировать ситуацию хода дела и поддержали решение суда о выяснении реального состояния здоровья Зайцевой и возможности принимать участие в заседаниях.

Пресс-секретарь Харьковской прокуратуры Вита Дубовик привела в пример дело о теракте возле Дворца спорта, когда «из-за состояния здоровья обвиняемых не состоялось несколько десятков заседаний».

Потерпевшие же были возмущены неявкой обвиняемой. «Это клоунада просто, издевательство!» – считает Игорь Берченко, отец двух жертв аварии – умершей в больнице Дианы и получившей серьезные ранения Оксаны, которая в ДТП потеряла не только сестру, но и мужа.

Следующее заседание по этому резонансному делу назначено на 24 октября.

Как известно, 18 октября 2017 года на перекрестке улицы Сумской и переулка Мечникова в центре Харькова столкнулись Lexus RX 350 и Volkswagen Touareg, после чего «японец» вылетел на тротуар и врезался в пешеходов. В результате наезда пять человек погибли на месте, шестеро – пострадали. Позже один из пострадавших скончался.

Девушка-водитель, которая была за рулем внедорожника, влетевшего в толпу, была задержана. Ею оказалась 20-летняя студентка ХНУ имени Каразина Елена Зайцева. Вторым фигурантом дела стал 59-летний Геннадий Дронов, который занимался торговлей продуктами питания и табачными изделиями.

По мнению следствия, оба водителя ехали на запрещающий сигнал светофора. Как видно на записи, Зайцева ехала со стороны мэрии на большой скорости, когда ей в бок врезался «немец».

«Мы их так не порадуем»: Лавров заявил, что Россия не даст исключить себя из Совета Европы

Министр иностранных дел России Сергей Лавров заявил, что Россия сама выйдет из Совета Европы, если поднимут вопрос о ее исключении.   О таком он рассказал в интервью телеканалу Euronews, передает СЕГОДНЯ

«Если они хотят исключить Россию из Совета Европы, мы их так не порадуем, мы пойдем оттуда сами», – сказал Лавров, имея в виду оппонентов, которые могут настаивать на замораживании членства РФ в уставных органах организации из-за регулярной неуплаты Москвой обязательных финансовых взносов.

Лавров также заявил, что РФ будет считать нелегитимными всех представителей СЕ, которые будут выбраны без участия российской делегации. В частности, в июне 2019 года состоятся выборы генсека СЕ.

Лавров сообщил, что Россия попытается заблокировать возможность наложения на нее санкций через Комитет министров Совета Европы.

«Мы будем предлагать, чтобы Комитет министров СЕ принял решение, которое подтверждает непреложность этого уставного положения (о равенстве прав всех делегаций. – Ред.). Если такое решение будет заблокировано – это будет шагом, на который сознательно пошли те, кто в своем антироссийский угаре просто хочет СЕ похоронить», – сказал он.

Ранее сообщалось, что бюро Парламентской ассамблеи Совета Европы не пошло на поводу у Москвы и не согласилось передавать вопрос обновления регламента Ассамблеи постоянному комитету ПАСЕ, что помогло не дать снять с российской делегации санкции.

На заседании ПАСЕ 9 октября «пророссийскую» резолюцию даже не выставили на голосование – модератор заседания Петра де Суттер предложила перенести дискуссии по этому поводу на январь следующего года, и 99 голосами против 79 ее предложение было принято.