Среда, Июль 17, 2019
  • USD 26.25 | 26.50
  • EUR 30.50 | 31.00
  • RUR 0.41 | 0.43

Підсумки Мюнхенської конференції: чому Путін може виграти, поки Україна зайнята виборами

У неділю в баварській столиці підбивали підсумки 55-ї щорічної Мюнхенської конференції з безпеки, яка пройшла під слоганом «Великий пазл: хто збере деталі?». Саме так називається щорічний звіт конференції, де, за словами її голови Вольфганга Ішингера, сформульоване головне питання 2019 року: що прийде на зміну ліберальному світовому порядку, який був сформований після Другої світової? Відкривав конференцію Ішингер в джемпері з прапором Євросоюзу, де явно бракувало однієї зірки, що символізує Brexit. Але про тему виходу Великої Британії з Євросоюзу світові лідери згадали побіжно. Вся увага була прикута до нової гонки озброєнь, на порозі якої стоїть світ після виходу США з Договору про РСМД з Росією. Не оминули увагою і Україну. Правда, якщо раніше риторика Вашингтона і ключових європейських столиць збігалася, то ця Мюнхенська конференція продемонструвала розкол політики Заходу по відношенню до агресивної політики Росії, пише сайт СЕГОДНЯ

НАТО: всі за одного, чи кожен сам за себе?

«Я боюся, що багато хто з вас приїхали сюди не поговорити один з одним, а поговорити один про одного», – заявив Вольфганг Ішингер, відкриваючи 55-у Мюнхенську конференцію. Все починалося в далекому 1963-му, коли німецькі та американські лідери вперше зібралися в баварській столиці обговорити, що робити зі зростаючими апетитами Радянського союзу. Тоді НАТО тільки починав розвиватися і розширюватися, а «холодна війна» була в самому розпалі.

Мюнхенську конференцію-2019 можна сміливо назвати, з одного боку, продовженням минулорічного саміту НАТО в Брюсселі, де вперше заговорили про те, що ліберальний світовий порядок, сформований після Другої світової війни, зруйнований. З іншого, щорічна зустріч в баварській столиці стала, свого роду, підготовкою до ювілейного саміту союзників у грудні в Лондоні – в цьому році Альянс святкує 70-річчя свого заснування. Було б символічно, якби саме в Лондоні, який лихоманить від «Брексіта», світові лідери відповіли на питання: що прийде на зміну ліберальному світовому порядку, і як боротися з новими викликами?

«Якщо вірити ходу думки в ключових столицях, світ вступає в еру конкуренції великих держав. У стратегічних документах США, Китай і Росія названі двома головними претендентами (на роль конкурентів США – Авт.). У своєму листі про відставку міністр оборони Джеймс Меттіс повторив свої головні побоювання: «Очевидно, що Китай і Росія хочуть сформувати світ у відповідності зі своєю авторитарною моделлю – отримати право вето на економічні, дипломатичні і рішення в сфері безпеки, просуваючи власні інтереси за рахунок своїх сусідів – Америки і наших союзників», – йдеться в звіті Мюнхенській конференції.

Для того, щоб США і НАТО в цілому могли протистояти новим викликам, необхідно, як мінімум, єдність всередині самого Альянсу. Але, як показала 55-а Мюнхенська конференція, набір розбіжностей, які продовжують підривати довіру союзників один до одного, тільки збільшується.

По-перше, після того, як Дональд Трамп зажадав від союзників збільшення оборонних витрат до 2% ВВП (що Ангела Меркель, виступаючи на конференції, поставила під сумнів), в ключових європейських столицях знову заговорили про власну європейську армію. Особливо на цьому закцентував увагу міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан, мовляв в європейській армії Америка не повинна бачити конкурента НАТО. На що сенатор-республіканець Ліндсі Грем відповів: «Мене, як і Дональда Трампа, цікавлять результати, і мені все одно, як ви їх досягнете». Правда, за словами військових експертів і аналітиків, далі розмов про створення європейської армії справа так і не просунулася, так і в європейській армії кожен бачить своє: Франція хоче створити EI2 (European Intervention Initiative), куди б могли увійти навіть не члени ЄС, а Німеччина просуває PESCO (Permanent Structured Co-operation), виключно для 25 країн-членів Євросоюзу.

По-друге, розбіжності продовжують роз’їдати союзників і по іранській ядерній угоді, з якої Штати вийшли в травні минулого року. Виступаючи на Мюнхенській конференції віце-президент США Майк Пенс закликав європейських союзників стати на бік Вашингтона, розширивши санкції проти Тегерана. «Іранський ядерний режим відкрито закликає до нового Голокосту, погрожуючи стерти Ізраїль з лиця землі. Прийшов час для наших європейських партнерів вийти з іранської ядерної угоди», – заявив Майк Пенс. США попереджали, що європейські банки і компанії можуть потрапити під «каток» американських санкцій за співпрацю з Іраном. Але стати на бік США ні Велика Британія, ні Франція з Німеччиною, яких підтримують Росія і Китай, підписанти іранської ядерної угоди, не поспішають.

По-третє, Мюнхенська конференція оголила суттєві протиріччя по лінії стримування Росії. Віце-президент Майк Пенс абсолютно чітко заявив, що Москва повинна відповісти за агресію проти України, розкритикувавши «Північний потік-2». Ангела Меркель, виступаючи на конференції, з одного боку заявляла, що вихід США з ядерної угоди по Ірану ризикує зміцнити позиції Росії в регіоні, з іншого – що політично припиняти діалог з Росією було б неправильно. А щодо «Північного потоку-2» німецький канцлер і зовсім згадала часи «холодної війни». Мовляв, якщо і тоді Захід Німеччини імпортував великі обсяги російського газу, то чому Берлін повинен відмовлятися від цього зараз?

Нова гонка озброєнь: троє в човні, включаючи Китай

Якраз напередодні чергової зустрічі в баварській столиці, США вийшли з Договору про РСМД, який в 1987 році підписували Рональд Рейган і Михайло Горбачов. Тоді дві наддержави домовилися більше не робити, не випробовувати та не розгортати балістичні та крилаті ракети наземного базування середньої (від 1000 до 5500 км) і малої (від 500 до 1000 км) дальності. Договір, по суті, поставив крапку у затяжній «холодній війні», коли Радянський Союз розмістив 400 ядерних боєголовок, спрямованих на Європу, а США відповіли розміщенням на європейському континенті ракет Pershing і крилатих ракет.

Ще за Барака Обами Штати заявляли, що Росія порушує Договір, а в минулому році Дональд Трамп пригрозив одностороннім виходом з ДРСМД, якщо Росія не погодиться знищити ракети 9M729, дальність яких перевищує нижню межу в 500 км, встановлену Договором. За офіційною версією 9M729 – це модернізована версія «Іскандер-М», але ходять чутки, що її могли розробити на базі крилатої ракети набагато більшої дальності. У грудні Вашингтон дав Москві 60 днів, щоб сісти за стіл переговорів, але Росія у відповідь зажадала від США знищити системи ПРО МК-41, розгорнуті в Румунії.

Після зустрічі з главою російського МЗС Сергієм Лавровим на полях Мюнхенської конференції, генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що потрібно починати готуватися до миру без Договору. Він нагадав, що саме тут в Мюнхені 12 років тому під час скандально відомої промови Путіна про однополярний світ, Росія перша поставила під сумнів необхідність збереження ДРСМД. «Хоч ми і хочемо уникнути гонки озброєнь, але ми не можемо дозволити собі бути наївними. Ми повинні готуватися до миру без ядерної угоди і з великою кількістю російських ракет в Європі», – заявив Єнс Столтенберг.

Цікаво, що на відміну від ядерної угоди щодо Ірану, вихід США з ДРСМД європейські союзники підтримують. Ніхто не приховує, що цей крок може підштовхнути світ до чергової гонки озброєнь. Але, за словами міністра закордонних справ Німеччини Хайко Мааса, Договір і без того давно застарів, тому що не стримував військове зростання Китаю. Плюс, за його словами, з’явилася нова гіперзвукова і лазерна зброя, яка не підпадала під заборону ДРСМД. А Ангела Меркель, у свою чергу, відкрито закликала Китай сісти з Росією і США за стіл переговорів.

«Роззброєння – це те, над чим ми повинні працювати. І ми будемо дуже раді, якщо переговори будуть проходити не тільки між Росією і США, але і якщо до них приєднається Китай», – заявила Ангела Меркель. Правда, поки в Піднебесній такі пропозиції сприймають вкрай негативно.

Нові санкції і система ПРО vs «Північний потік-2» і вибори

Для Києва 55-я Мюнхенська конференція з безпеки проривною не стала, але і провальною її назвати теж не можна. Принаймні, отримала Україна набагато більше, ніж очікувала. У виступах усіх без винятку європейських і американських лідерів звучали слова солідарності з Україною в розв’язаній Росією війні. Правда, кожен цю солідарність виявляв по-своєму. Під час виступу на конференції і двосторонньої зустрічі з українською делегацією віце-президент Майк Пенс заявив, що Росія повинна відповісти за свою агресію, а українцям передав: «Мій сигнал і для вас (кажучи на адресу Петра Порошенка – Авт.) особисто, і для українців: ми з вами. Це особливо важливо після подій в Керченській протоці».

Канцлер Німеччини Ангела Меркель також публічно говорила про підтримку України, але в своєму стилі: «Я на стороні Порошенка, але питання, пов’язані з «Північним потоком-2″ залишаються для мене важливими. Російський газ залишиться російським газом, а Росія залишиться нашим партнером».

За словами Павла Клімкіна, після двох днів занурення в реальність Мюнхенської конференції, російська агресія проти України багатьма досі сприймається «як драматичне кіно, яке вони дивляться зі своєї комфортної диванної реальності». Однак, за словами глави нашого МЗС, все більше стає тих, хто усвідомлює, що далі так тривати не може – з Росією потрібно щось робити, і з комфортної спостережної позиції цього точно не зробиш.

Можливо, саме тому німецький євродепутат і офіційний кандидат на пост президента Єврокомісії від Європейської народної партії Манфред Вебер запропонував створити європейську систему ПРО за участю України. «ДРСМД припинив діяти і ми опинилися перед новими викликами. Ми можемо запропонувати спільно побудувати протиракетну систему за участю Німеччини, Франції, Польщі, Литви та України. Мова йде не про наступальну, а про систему захисту. Це те, що дійсно може переконати людей в Польщі і Україні в тому, що ми пропонуємо захист. Це те, що може об’єднати Європу», – заявив Вебер.

Уже традиційно на полях Мюнхенської конференції пройшов український ланч, організований Фондом Віктора Пінчука. Серед панелістів були спецпредставник Держдепу по Україні Курт Волкер, міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд, президент Естонії Керсті Кальюланд і командувач армією США в Європі в 2014-2017 рр. Бен Ходжес. Говорили, в основному, про російську агресію, про необхідність єдності Заходу в підтримці України. Але все ж більшу частину дискусії присвятили президентським виборам в Україні, давши виступити двом кандидатам у президенти, які, так чи інакше, критикували нинішню ситуацію в Україні.

Але, без прив’язки до прізвищ, кандидатам у президенти і представникам влади варто нагадати, що чим більше вони будуть поглиблюватися в міжусобну боротьбу за головний пост країни і крісла в парламенті, тим більше від цього на міжнародній арені буде вигравати Росія. Минулого тижня Москва вже виграла черговий раунд боротьби за «Північний потік-2»: Франція і Німеччина узгодили поправки до Газової директиви, які, по суті, дозволяють добудувати другу нитку «Північного потоку» через Балтійське море до Німеччини. А попереду – чергове продовження персональних і економічних санкцій проти Росії за анексію Криму і війну на Донбасі, не кажучи вже про програму максимум – домагатися, щоб США і ЄС ввели нові обмеження.

А сьогодні, за словами Петра Порошенка і Павла Клімкіна, Рада ЄС має ухвалити «азовський пакет» санкцій на 124 сторінки, який, так уже збіглося, лідерам ЄС вдалося узгодити в перший день Мюнхенської конференції. Правда, за інформацією брюссельського кореспондента «Радіо Свобода» Рікарда Йозвяка, в «азовському пакеті» будуть виключно персональні санкції проти приблизно 8 росіян (офіцери і російські судді), причетних до затримання 24 українських моряків в кінці листопада близько Керченської протоки. Розширений пакет економічних санкцій проти Росії, судячи з усього, через три місяці агресії Росії проти українських ВМС, в Євросоюзі узгодити не змогли.

Loading...