Понедельник, Октябрь 15, 2018
  • USD 26.25 | 26.50
  • EUR 30.50 | 31.00
  • RUR 0.41 | 0.43

Удар по олігархах: на що може піти Росія у відповідь на нові санкції США

У відповідь на нові американські санкції, під які потрапили 7 російських олігархів, 17 чиновників і 12 компаній, в Москві пригрозили дзеркальними заходами. Треба ж якось відвернути увагу громадськості від «чорного» понеділка, коли обвалився російський фондовий ринок. Прем’єр Дмитро Медведєв на нараді з віце-прем’єрами дав доручення опрацювати «ефективні заходи у відповідь», які можуть торкнутися чинних торговельних угод і процедур, пише СЕГОДНЯ


Цікаво, що черговий виток санкцій загострення стався відразу після взаємної висилки дипломатів, вітального дзвінка Трампа Путіну 20 квітня і анонсованої підготовки до зустрічі президентів США і РФ. Вашингтон підвищує ставки в діалозі з Москвою, продовжуючи політику батога і пряника з примусу Росії до даілогу. Але чи допоможуть такі заходи? Багато в чому це залежатиме від готовності кремлівського режиму піти на поступки в міру посилення персональних санкцій США (якщо вони підуть на такий крок) проти путінських гаманців.

«Чорна» п’ятниця переросла в «чорний» понеділок

Після теплого телефонного дзвінка Дональда Трампа привітати Володимира Путіна з переобранням на четвертий термін і багатозначної заяви про підготовку їх зустрічі, в п’ятницю Мінфін США вдарив новими санкціями, тепер по російських олігархах, наближених до Путіна. До списку потрапили 7 російських бізнесменів, 17 високопоставлених чиновників і 12 компаній.

«Я б оцінював цей крок США як наслідок внутрішньополітичних розрахунків. Постійно йде критика, що є відповідний санкцій закон (CAATSA, підписаний Трампом 2 серпня. – Авт.), потенціал якого не використовується. А лінія по відношенню до Росії занадто акуратна, – каже сайту «Сегодня» заступник директора Інституту світової політики Микола Белесков. – Тобто, в першу чергу цей крок зроблений для того, щоб відбити критику. Тепер у Адміністрації Трампа є можливість говорити, що вони виконують відповідні положення закону, але коли вони це вважають за потрібне. До того ж наближаються вибори до Конгрес. Щоб Демократична партія не спекулювала на м’якості Трампа по відношенню до Росії, США розширили санкції».

Ефект від введених санкцій не змусив на себе чекати. У понеділок скандально відомий Олег Дерипаска, який фігурував у розслідуванні опозиціонера Олексія Навального разом з дівчиною з ескорту Настею Рибкою, збіднів на $ 1,6 млрд, втративши п’яту частину своїх статків. Приблизно 20% своїх статків ($ 1,4 млрд) позбувся і Сулейман Керімов (дагестанський мільярдер, член Ради Федерації). Ну і трійку лідерів замикає Віктор Вексельберг (найбагатша людина Росії, після Путіна, звісно ж) – він втратив близько $ 950 млн.

Цікаво, що в поясненні до нового «чорного» списку Мінфін США написав, що санкції вводяться за дії Росії в Україні і Сирії. «Російські олігархи і еліти, які отримують вигоду з цієї корумпованої системи, більше не будуть ізольовані від наслідків дестабілізуючої діяльності свого уряду», – заявив глава американського Мінфіну Стівен Мнучін.

Щоправда, поява в списку санкцій російського олігарха Олега Дерипаски більше пов’язана з триваючим розслідуванні спецпрокурора Роберта Мюллера про втручання Росії в американські президентські вибори. У статті «Прийом у Білому домі: що Україні і світу принесе друга зустріч Трампа і Путіна» сайт «Сегодня» вже писав, що Федеральний суд у Вашингтоні засудив до 30 днів в’язниці і штрафу в $ 20 тис нідерландського юриста Алекса ван дер Цваана (який одружений з дочкою російського олігарха Германа Хана) за звинуваченням у дачі неправдивих свідчень про контакти колишнього голови виборчого штабу Пола Манафорта і його зама Ріка Гейтса з росіянами (Гейтс, за версією слідства, пов’язаний з російською розвідкою, плюс разом з Манафортом вони працювали на Дерипаску).

Американські експерти і аналітики такий крок Вашингтона оцінили вкрай позитивно, підкресливши, що в санкційній політиці проти Росії Адміністрація Трампа пішла набагато далі, ніж Адміністрація Обами. Аналітик Atlantic Council Андерс Аслунд припустив, що введені обмеження суттєво вплинуть на виробництво алюмінію в Росії. «Одна російська галузь, яка постраждала від нових американських санкцій, – алюмінієва промисловість, оскільки «Русал» і два його співвласника Дерипаска і Вексельберг підпали під санкції», – написав Аслунд в своєму Twitter.


Американці санкціонували вісім російських компаній, які побічно або безпосередньо пов’язані особисто з Олегом Дерипаскою. Тільки найбільший алюмінієвий гігант «Русал», яким володіють Дерипаска і Вексельберг, за «чорний» понеділок втратив до 20% вартості. Тому п’ятничні точкові американські санкції можна вважати першим ударом Вашингтона по найближчих гаманцях Путіна. Але, що цікаво, в російських ЗМІ та експертних виданнях тут же з’явилася інформація про те, що Путін, таким чином, може «зливати» Дерипаску як «токсичний актив» в своєму оточенні.

Колишній заступник міністра енергетики РФ Володимир Мілов написав у своєму Facebook: «Ось дивлячись на те, що з «Русалом» відбувається, задумайтеся над простим питанням – а чому в SDN-list (списку санкцій – Авт.) немає «Газпрому», «Роснафти» , Сбера («Сбербанку». – Авт.), ВТБ тощо? А також зараз ми швидко побачимо, Путін на стороні Дерипаски чи здав його з потрохами американцям. За простиму критерієм: якщо Дерипаска зараз отримає масштабну держпідтримку у відповідь на поточний обвал, то значить, Путін за Дерипаску горою. а якщо не отримає, а замість цього отримає ненав’язливу пропозицію від якогось держгіганта викупити його активи за подібною ціною – значить здав».

У своїй статті директор програми «Економічна політика» Московського центру Карнегі Андрій Мовчан в санкціях проти Дерипаски і Вексельберга і зовсім вбачає хитрий хід Вашингтона з відродження власного виробництва алюмінію. «США споживають 16% світового випуску цього металу, а американське виробництво через економічну неефективність за кілька років скоротилося вп’ятеро, до менш ніж 1 млн тонн на рік. Адміністрація Трампа вже офіційно оголосила про початок боротьби за відродження внутрішнього виробництва. Так з’явилася 10% мито на ввезення з «далеких» країн. Так утворюються санкції проти «Русала» і Еn+ (теж Дерипаски. – Авт.) – це мінус 0,7 млн тонн на американському ринку. Європейські партнери США, які перехоплять поставки «Русала» за нижчою ціною, теж будуть не проти такого подарунка», – пише Андрій Мовчан.

Какие санкции против США может ввести Россия?


«Чорна» п’ятниця стала відповіддю Вашингтона на глузування Москви над опублікованою наприкінці січня «Кремлівською доповіддю», яка супроводжувала секретний список санкцій. Останній ніхто не бачив, але за чутками і припущеннями, там повно цікавих і гучних прізвищ з найближчого оточення Путіна, більшість з яких тримають його «касу».

Потрапили під нові санкції Мінфіну США і син товариша дитинства Путіна по дзюдо Ігор Ротенберг, і зять Путіна Кирило Шамалов з його «Ладога Менеджмент». На дочці російського президента Катерині Тихонової він одружився в лютому 2013-го, після чого його статки збільшилися в рази. Щоправда, за даними Bloomberg, після розлучення з донькою Путіна (хоча офіційно це ніде не підтверджується) він продав акції нафтохімічної компанії «Сибур», які свого часу отримав як гарантії довіри.

Щодо інших прізвищ із списку санкцій більше запитань, ніж відповідей. Так, під персональні санкції потрапив Олексій Міллер, чого не скажеш про «Газпром», (хоча його котирування в «чорний» понеділок просіли на 5%). Проти російського монополіста США вводили санкції ще 2014 року, але секторальні, які лише обмежували доступ до фінансування і закордонних технологій. Вводилися санкції і проти ТОВ «Газпром буріння». 2014-го Ігор Ротенберг вчасно викупив компанію у свого батька, що дозволило на час вивести її з-під санкцій. Але в п’ятницю 6 квітня Мінфін США знову вніс її до списку санкцій разом з власне самим Ігорем Ротенбергом.

Російські експерти і преса не оцінили потрапляння під санкції і бізнесменів Володимира Богданова (мовляв, його «Сургутнафтогаз» вже давно під санкціями) і Андрія Скоча. Щоправда, акуратно згадують сумний досвід російського олігарха Геннадія Тимченко: потрапивши 2014 року під санкції, Gulfstream припинила польоти його літака. Тож Богданова і Скоча може спіткати та ж доля.


На думку експерта Національного інституту стратегічних досліджень Олени Снігир, ефект від нових санкцій США вже досить потужний і це тільки початок. Повні наслідки ще рано оцінювати, однак початкові прояви – те, що відбувається з падінням акцій компаній з списку санкцій, фінансовими втратами російських олігархів і проявами впливу санкцій на російську економіку у вигляді того ж падіння курсу рубля – все це свідчить про серйозність рестриктивних заходів для Росії .

«Супутньо, ми спостерігаємо боязнь іноземних компаній укладати угоди з російським бізнесом. Можна сказати, що «токсичність» російських політиків тепер поширюється і на російський великий бізнес. При цьому США чітко дають зрозуміти, що ризик підпадання під санкції загрожує всім російським юридичним і фізичним особам, які якимось чином сприятимуть політичній діяльності Кремля, аналогічний ризик існує і для їх іноземних контрагентів. Російська економіка витримає цей удар, оскільки санкції поки не зачіпають головного джерела наповнення російського бюджету – торгівлі вуглеводнями (нафти і газу – Авт.)», – сказала сайту» Сегодня «Олена Снігир.

Російський прем’єр Дмитро Медведєв уже пригрозив Штатам у відповідь заходами. «Я просив би присутніх, а також, природно, міністрів відомств виробити конкретні пропозиції, яку конкретно підтримку тут можна було б компаніям надати. Ну і пропрацювати питання про ефективні заходи у відповідь РФ… включаючи чинні торговельні угоди і процедури», – заявив прем’єр Дмитро Медведєв на нараді з віце-прем’єрами в понеділок.

Поки складно передбачити, яких торгових угод і процедур можуть торкнутися дзеркальні заходи Росії. У структурі імпорту Росії з США першу сходинку займають поставки машин, устаткування і транспортних засобів (реактори, ядерні котли). На другому місці продукція хімічної промисловості. Далі йдуть продовольчі товари і с/г сировина, метали і вироби з них.

Але, як пише Андрій Мовчан з Московського центру Карнегі, збут американських компаній (машини, літаки) чіпати не можна, як не можна чіпати, наприклад, поставки російського титану в США. «Навіть нікель не може бути предметом санкцій – США його самі не виробляють, закупівлі з Росії важливі, удар по «Норильському нікелю» підвищить ціни для Штатів. Союзники США по НАТО поки міцно залежать від російських поставок вуглеводнів і кровно зацікавлені в збуті обладнання та машин на російський ринок – вони навіть на продовольчі контрсанкціі, що практично не завдавали їм економічних збитків, реагували болісно», – вважає Андрій Мовчан.

За словами Олени Снігир, ні про які «дзеркальні заходи» Росії не може йтися, оскільки Росія просто не має для цього можливостей

«Зате Кремль може вдатися до асиметричної помсти і активізувати свою руйнівну діяльність на одному з нестабільних напрямків – в Україні, на Балканах, на Близькому Сході, на Південному Кавказі. При цьому в короткостроковій перспективі ми спостерігатимемо зусилля з боку Москви щодо нормалізації і збереженню діалогу з країнами ЄС», – підсумувала експерт Національного інституту стратегічних досліджень.

Офіційно в Євросоюзі досі не заявили про можливість введення проти Росії нових санкцій, синхронно з США. А в Росії тим часом подумують над тим, як зменшити шкоду. Про це, можливо, сам Володимир Путін скаже на зустрічі з постраждалими російськими олігархами. Поки його прес-секретар Дмитро Пєсков не повідомляє про дату такої зустрічі, але з посиланнями на джерела російські ЗМІ написали, що уряд працює над законопроектом про створення офшорів на далекосхідному острові Російський і Жовтневий в Калінінграді. За задумом, проект дозволить перенести іноземні капітали, в тому числі офшорні, до Росії без сплати податків.

Якісно та зручно! Підписуйся на телеграм-канал Новин: goo.gl/EbaBFB

Венгрия возмущена киевским «списком смертников» — Die Welt

Венгерское национальное меньшинство действует на правительство в Киеве как красная тряпка на быка. Конфликт вокруг двойного гражданства разрастается. Он угрожает западной интеграции Украины.

Приглашение на пресс-конференцию пришло менее чем за час до ее начала. Речь, судя по всему, шла о чем-то очень срочном. Предварительная информация была драматичной: «Украина перешагнула все мыслимые границы в ее вот уже несколько месяцев длящемся конфликте с Венгрией», — значилось в электронном послании из будапештского министерства иностранных дел.

Из-за того, что приглашение поступило лишь в последнюю минуту, на месте оказались лишь близкие к правительству телеканалы, для многих иностранных корреспондентов срок для подготовки был слишком мал. Служащий пригласил операторов встать у входа, сказав, что сейчас кое-что произойдет. Вскоре из министерства вышла белокурая дама, села перед объективами работающих камер в дипломатическую машину и уехала. «Кто это сейчас был?» — спросил один из журналистов.

Это нам вскоре объяснил заместитель министра иностранных дел Левенте Мадьяр. «Только что здание покинула посол Украины», — сообщил он. Как Мадьяр сказал далее, он вызвал ее срочно в министерство иностранных дел и потребовал объяснений по поводу «трех новых вызывающих озабоченность факторов» в конфликте, который вот уже несколько месяцев тлеет в отношениях между двумя странами.

Во-первых, украинская националистическая группа «Миротворец» опубликовала в интернете «список смертников» с персональными данными приблизительно трехсот венгеро-украинских чиновников, которые якобы имеют двойное, то есть еще и венгерское, гражданство.

В списке значится даже министр иностранных дел Венгрии Петер Сийярто, названный там «врагом государства». Он немедленно связался по телефону с госдепартаментов США и генеральным секретариатом НАТО, чтобы проинформировать их о венгерской точке зрения на данный конфликт.

Во-вторых, продолжил Мадьяр, на украинской стороне границы наблюдаются передвижения войск. Кроме того, украинское правительство начало постройку новых казарм вдоль границы с Венгрией.

И в-третьих, на сайте украинского парламента начат сбор подписей под петицией от граждан с требованием выявить всех лиц с двойным венгеро-украинским гражданством и депортировать их.

По словам Мадьяра, посол Украины уверяла, что дополнительные войска нужны, чтобы лучше защищать население. Украина якобы ориентируется в защите национальных меньшинств на члена ЕС Францию, однако во французских законах отсутствует понятие «национальные меньшинства». Как сказал в заключение Мадьяр, Венгрия просит ЕС и НАТО проверить происходящее на Украине.

Спешная пресс-конференция, драматические слова, разыгранный перед журналистами уход украинского посла — все это имело целью привлечь внимание к кризису, на который до сих пор международная общественность обращала мало внимания. Однако этот кризис обладает огромной политической взрывной силой.

На первый взгляд в конфликте ничего особо сенсационного нет. Речь идет об образовании и двойном гражданстве. Украина ввела очень жесткие правила, чтобы ограничить преподавание в школах на языках национальных меньшинств.

Правила нацелены прежде всего на русское меньшинство.

Но они затронули и венгров на юго-западе страны, где проживают около 150 тысяч этнических мадьяров. Украина могла устранить проблему, внеся уточнения в закон, но не сделала этого. Что касается конфликта вокруг двойного гражданства, то Венгрия еще пару лет назад стала предоставлять свое гражданство всем зарубежным венграм, а Украина не признает двойного гражданства, также глядя в первую очередь на русское меньшинство.

Однако Венгрия все же продолжала выдавать паспорта украинцам. Тогда правительство в Киеве гневно заявило, что Венгрия ведет себя в регионе «как на территории собственного государства». Киев объявил венгерского консула в Закарпатье (регион, в котором проживает венгерское меньшинство) «персоной нон грата» и выслал его из страны.

Венгрия в ответ выслала украинского консула из Будапешта.

Теперь украинские власти заявили о своем намерении проверить чиновников с двойным гражданством силами спецслужб. Чиновникам при этом не грозят штрафные санкции, но допуск к государственным тайнам для них будет закрыт.

Конфликт, начавшийся с малого, теперь становится препятствием на пути к западной интеграции Украины в ЕС и НАТО. Встречи Комиссии НАТО/Украина — важнейшего форума для сотрудничества между Североатлантическим альянсом и Украиной — заблокированы венгерским вето.

Правительство США, НАТО и ЕС реагируют на ситуацию с растущим недоумением. Есть сведения, что президент США Дональд Трамп даже предложил встречу премьер-министру Венгрии Виктору Орбану, если тот уладит конфликт, но, как пишут венгерские СМИ, Орбан отказался.

Неизвестно, поощряет ли Россия, имеющая хорошие отношения с Венгрией, Орбана в его несговорчивости с целью дестабилизировать Украину. Во время украинской войны в 2014 году ходили слухи, что Москва хочет спровоцировать беспорядки среди украинских венгров, чтобы и на западе страны создать очаг напряженности.

Эти слухи привели в то время к серьезному напряжению в отношениях между Киевом и Будапештом. Если подобные сценарии и сегодня беспокоят Киев, то это, возможно, объясняет «передвижения войск», на которые указывает Венгрия. Прежде всего, требования венгров об автономии действуют на Украину как красная тряпка на быка, даже если речь при этом идет в первую очередь о самоуправлении в области культуры.

В украинском парламенте сейчас раздаются требования выкупить за государственный счет пустующие квартиры в Берегово — региональной столице украинских венгров — и поселить в них украинцев, изгнанных с захваченного русскими востока страны.

Таким образом можно было бы изменить этническую структуру региона, говорит депутат Виктор Балога, представляющий в парламенте Закарпатский избирательный округ. По его мнению, если там возникнут школы и другие учреждения культуры для переселенцев, то «никто больше не будет говорить о венгерском анклаве на Украине».

Борис Кальноки, Die Welt (Германия)

Глобальный кризис уже не за горами: Украине будет несладко

Американские фондовые индексы обвалились на торгах в среду, 10 октября. Резкое снижение котировок произошло на фоне роста доходности казначейских бумаг США (Treasuries), пишет АНТИКОР

Так, индекс Dow Jones Industrial Average упал почти на 832 пункта (3,15%), Standard & Poor’s 500 – почти на 95 пунктов (3,3%), Nasdaq Composite – на 316 (4%). При этом для Nasdaq падение стало самым заметным за последние семь лет.

Более всего снизились котировки компаний высокотехнологического сектора – Amazon подешевел на 6,2%, Netflix – на 8,4%, Facebook – на 4,1%, Alphabet – на 4,6%, Microsoft – на 5,4%.

Вслед за Америкой начало лихорадить азиатские рынки. В четверг, 11 октября, шанхайский индекс CSI 300 упал более чем на 4%, гонконгский Hang Seng – более чем на 3%, корейский Kospi – более чем на 3,5%, японские Topix и Nikkei 225 – на 3,5% и 4% соответственно.

В ходе массовой распродажи на биржах китайский телекоммуникационный гигант Tencent потерял почти 7%, акции японского IT-гиганта SoftBank обвалились на 6%.

Президент США Дональд Трамп в свойственной ему эпатажной манере обвинил в происходящем Федеральную резервную систему (ФРС), которая в конце сентября в очередной, третий за год, раз повысила учетную ставку – до 2-2,25%. «ФРС сошла с ума», — заявил американский президент.

Рост ключевой ставки способствует уменьшению фиксированного дохода по облигациям, поэтому справедливо говорить о том, что этот фактор действительно сказался на росте доходности американских ценных бумаг, которые перешагнули опасный (для США) рубеж в 3%: на торгах 10 октября она установилась на уровне 3,22% (для сравнения, доходность размещенных в августе украинских ценных бумаг составила более 9%).

Однако рынок скорее отреагировал не на сам рост ставки, а на заявления Трампа. К тому же, аналитики считают, что падение фондовых индексов связано в первую очередь с торговой политикой американского президента по отношению к Китаю, что, кстати, сам Трамп категорически отрицает – именно отвечая на вопрос об отношениях с КНР, он сделал приведенный выше выпад против ФРС.

Еще не кризис

Но можно ли сейчас говорить о том, что глобальный финансовый кризис, о котором так много говорилось в последнее время, начался? Пока, вероятно, еще нет.

«Думаю, что это обычная коррекция рынков. Посмотрите на динамику S&P500 за год и за 5 лет – у них был слишком длительный рост, в том числе вызванный налоговыми реформами Трампа. Корпорации стали больше экономить на налогах и больше платить дивидендов акционерам, это разогревало рынок, а сейчас произошло небольшое охлаждение», — сказал член исполкома Украинского общества финансовых аналитиков Виталий Шапран. По его словам, нынешний обвал на финансовых рынках вряд ли является «предвестником глобальной катастрофы».

С такой позицией согласен аналитик инвестиционной компании «Альпари» Максим Пархоменко. «За прошлую сессию американские фондовые площадки просели в среднем на 4%. Их распродажи начались на фоне публикации сильных данных и более жесткой риторики ФРС, что вызвало ожидание повышения процентных ставок и рост доходности по американским облигациям. В случае этого роста бонды начинают приносить большую доходность, что и приводит к перетеканию капитала в них», — сказал он изданию.

Еще одним фактором, который мог повлиять на распродажу ценных бумаг, Пархоменко назвал ухудшение прогноза Международного валютного фонда (МВФ) роста мировой экономики в 2018-2019 годах до 3,7% с ожидавшихся ранее 3,9%.

«В целом данное падение можно сравнить с падением в начале текущего года, а движение в общем стоит воспринимать как небольшую коррекцию», — резюмировал эксперт.

Сигналы и предпосылки

Но относиться к произошедшему легкомысленно все же не стоит.

Исполнительный директор Международного фонда Блейзера Олег Устенко в разговоре с «Апострофом» заявил, что сегодня есть много сигналов, которые могут свидетельствовать о том, что мировая экономика приближается к кризису. При этом он сомневается, что «спусковым крючком будет внутренняя ситуация в США». «Триггером может стать ситуация на глобальных рынках и взаимоотношения США с этими глобальными рынками. То, что сейчас происходит на американском фондовом рынке, скорее, является отражением этой ситуации», — сказал он.

С этим согласен финансовый эксперт Алексей Кущ. По его словам, сейчас мы можем видеть «общие контуры приближающегося кризиса и те предпосылки, которые могут его создать». «Самый важный фактор – резкое изменение монетарной политики США, переход от политики количественного расширения, когда Америка заливала систему дешевыми, практически бесплатными ресурсами под низкие процентные ставки. Сейчас же диаметрально противоположная монетарная модель – это политика количественного сжатия, когда ФРС будет изымать ликвидность из финансовой системы, будет повышать процентные ставки», — рассказал он.

По словам Куща, политика «дорого доллара» резко ударит по развивающимся экономикам, а главный удар может быть по Китаю. К этому добавляются такие факторы, как политика торгового протекционизма, торговые войны с тем же Китаем. Все это в совокупности формирует кризисные ожидания.

По словам специалиста, пока непонятно, каким будет масштаб надвигающегося кризиса – какие страны он затронет и в какой степени, захватит ли он только развивающиеся экономики или также отразится и на развитых странах, в том числе США.

Хуже, чем в прошлый раз

Украина относится к разряду развивающихся экономик, а потому важно понять, как процессы на мировых рынках могут повлиять на нашу страну. Пока, как отмечает Максим Пархоменко, опасаться нечего.

Но если разразится настоящий кризис, Украине придется очень несладко. По словам Виталия Шапрана, влияние будет примерно таким же, как при экономических кризисах 1998 и 2008 годов. «С тех пор мы не стали сильнее», — отметил он.

Стоит напомнить, что в 2009 году, то есть когда последствия мирового кризиса предыдущего года были особенно ощутимы, ВВП Украины обрушился почти на 15%. Несмотря на то, что в 1999 году украинская экономика даже немного выросла (на фоне предыдущего снижения на протяжении почти 10 лет) в обоих случаях гривна девальвировала вдвое.

Впрочем, Алексей Кущ убежден, что сейчас Украина готова к кризису еще хуже, чем в 2008 году. «Тогда у нас еще была какая-то прослойка жировых запасов, а сейчас экономический организм Украины практически истощен», — сказал он. По мнению специалиста, Украине ближайший кризис принесет очень серьезные последствия, поскольку за последние четыре года произошла существенная деиндустриализация отечественной экономики. «Мы от товаров с высоким уровнем добавочной стоимости перешли практически исключительно к экспорту сырья, резко вырос удельный вес продукции сельского хозяйства, причем не готовых продуктов, а сырьевых – зерно, кукуруза, подсолнечник. Металлургия – это тоже экспорт полуфабрикатов. А любой кризис – это падение цен на сырье», — сказал он.

При этом Кущ подчеркнул, что грядущий кризис может иметь определенные особенности, когда цены на некоторые сырьевые товары, например, на металлы, упадут, а на импортируемые Украиной энергоносители, в частности на нефть, останутся на относительно высоком уровне из-за геополитических факторов (в первую очередь из-за санкции США против Ирана). «Эти сырьевые ножницы будет обрезать наш валовый продукт», — заявил эксперт.

Олег Устенко также предвидит «колоссальный удар» по отечественной экономике в результате развития мирового кризиса. Он напомнил, что более трети ВВП Украины зависит от экспорта металлов, химической и аграрной продукции. «Если цены на эту продукцию падают на 10%, страна теряет более 3% роста ВВП. Учитывая, что по прогнозам правительства рост в следующем году должен составить 3%, то мы (вследствие кризиса) выйдем на нулевой рост. А если цены упадут более чем на 10%, то мы уйдем в минус», — заявил он.

По словам Алексея Куща, любой кризис – это еще и отток инвестиций и девальвация национальных валют. «Гривна также будет подвержена этому девальвационному давлению, которое будет усиливаться напряженным графиком выплат внешних долгов в следующем году», — предупредил он.

Раньше надо было думать

Как гласит народная мудрость, предупрежден – значит вооружен. Но значит ли это, что Украина готова отразить кризис?

Увы, Украина к кризису не готова, уверен Олег Устенко. Отвечая на вопрос издания, что нужно делать властям, чтобы хотя бы минимизировать потери, эксперт сказал: «Нужно менять модель экономики». Но это невозможно сделать за несколько недель или за месяц. «Ко всему этому нужно было готовиться заранее», — заявил Устенко.

Если в 2014-2015 годах было не до того, то уже начиная с 2016 года (когда в стране возобновился экономический рост), можно было проводить активные структурные реформы по созданию эндогенной (не зависящей от внешней среды) модели экономического роста, считает Алексей Кущ.

«В Украине сейчас ярко выраженная экзогенная модель, основанная на использовании внешних факторов, и это – очень неустойчивая модель, так как любой кризис на внешних рынках будет ретранслироваться во внутреннее состояние нашей экономики, — рассказал эксперт. – За оставшееся время практически ничего сделать нельзя, но определенные шаги по герметизации национальной экономики предпринять можно, однако я не вижу сейчас людей в правительстве, которые интеллектуально могли бы реализовать такие масштабные идеи».

У Киева появился мощный военный союзник

Украина и Япония 12 октября подписали важный меморандум о сотрудничестве в сфере обороны.  Визит украинской делегации в Токио был весьма и весьма плодотворным, сообщает замминистра иностранных дел Украины Василий Боднарь в Twitter, передает АНТИКОР

Стоит отметить, что в украинскую делегацию вошли не только дипломаты, но и военные. Так, в ней присутствовал замглавы Минобороны Украины Анатолий Петренко. И не зря. Киеву и Токио удалось достичь важных договоренностей в оборонной сфере. В пятницу, 12 октября, даже был подписан совместный меморандум.

Подробностей о важном документе пока не много. Известно только, что речь о военно-техническом сотрудничестве между странами, а также о «региональной и глобальной безопасности».

«Качественно новый шаг для развития оборонного и в сфере безопасности сотрудничества», — сообщил Боднар. Он отметил, что Украина стала первой страной, с которой Япония пошла на такое соглашение.